06 Апр. 2021 06:48

Лист від аналітичних центрів до КМДА щодо поточних карантинних заходів

 

         З 5 квітня рішенням Київської влади запроваджено посилення карантинних заходів, зокрема закриті усі школи та дитячі садочки, а також громадський наземний транспорт та метро працюють тільки за спеціальними перепустками пасажирів: перевозять лише працівників підприємств критичної інфраструктури. 

        Аналітичні центри, які минулого року активно брали участь у розробці спільно із Кабінетом міністрів моделей адаптивного карантину, зазначають, що додаткові карантинні заходи, які запроваджено з 5 квітня у Києві, понад ті, що передбачено постановою КМУ для червоної зони - не покращать ситуацію із поширенням коронавірусної інфекції, натомість призведуть до негативних наслідків для мешканців міста. 

       Досвід країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн, які, як і Україна, протидіють розповсюдженню нового вірусу - ні на день не зупиняли громадський транспорт.

     Так, у Німеччині громадський транспорт працював весь час, навіть у суворий карантин. Було вжито заходів безпеки - обов’язковими стали маски, дезинфекція, частково було змінено розклад - проте транспорт не зупинявся.

    У Великобританії весь час працює і метро, ​​і громадський транспорт. Тільки частково було обмежено користування метрополітеном у березні 2020 року - частину станцій було закрито з метою зменшення пасажиропотоку.  

     Франція, яка кілька разів запроваджувала досить жорсткі карантинні заходи - також не обмежувала транспорт. Умовою роботи транспорту є користування масками водіїв та пасажирів, а також рекомендовано дотримуватись соціальної дистанції.

       У Данії транспорт не зупинявся ні на день за минулий рік - було вжито заходів безпеки та певних обмежень щодо кількості пасажирів. 

    Італія, Польща, Норвегія, Іспанія, Швеція, Чехія та багато інших країн також не зупиняли громадський транспорт, не вважаючи це ефективним протиепідемічним заходом.

      Заборони роботи транспорту на певний час є вкрай рідкісним явищем у країнах ЄС та Азії, до такої унікальної заборони на короткий проміжок часу вдалися лише кілька країн.

    Також у нещодавньому дослідженні вчених Стенфорду щодо найбільш небезпечних джерел можливого зараження на коронавірусну інфекцію визначено найбільш ризикові джерела - це ресторани, спортклуби, кафе, релігійні заклади. І серед ризикових джерел - відсутні як транспорт, так і дитячі садочки.

   Представники аналітичних центрів вважають важливим відновити роботу громадського транспорту із дотриманням протиепідемічних обмежень, за прикладом європейських країн, а також врахувати висновки вчених та якнайшвидше відновити роботу найменш ризикових закладів, зокрема магазинів, торговельних центрів тощо.

       Разом з тим, звертаємо увагу, що саме карантинні заходи ефективні виключно якщо вони вжиті своєчасно, на етапі початку підйому епідемічної хвилі. Емпіричними дослідженнями доведено сумнівну ефективність локдаунів у зниженні смертності від ковід-19, та передбачення теорії щодо марності таких заходів на піку епідемії, а, тим більше, на етапі спаду. На жаль, в Україні невиправдано жорсткі карантинні заходи весни 2020 р. суттєво зменшили довіру до дій влади і передчасно вичерпали ресурс терпіння населення, разом із економічним “запасом міцності”. Натомість, аби не псувати імідж місцевих керівників напередодні виборів, не було вжито жодних заходів з метою зупинити осінню хвилю епідемії. Замість цього урядом було запроваджено невиправданий локдаун у січні, який, своєю чергою, завадив своєчасно (у лютому) вжити попереджувальних заходів щодо поширення британського штаму ковід-19, з яким доводиться мати справу зараз. Впровадження чергового жорсткого карантину на піку епідемії є продовженням цього ланцюжка помилок, який вже коштував Україні тисяч життів і десятків мільярдів гривень економічних збитків.

      Разом із поновленням економічної активності вкрай важливим є посилення організаційних та медичних заходів. Зокрема:

  1. Вжити всіх можливих заходів для придбання вакцин від коронавірусної інфекції та пришвидшення вакціонування мешканців Києва та України вцілому.
  2. Суттєво збільшити кількість тестувань (та швидкість отримання результатів), зосередивши увагу в першу чергу на особах, які госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), людях, які прибули з-за кордону, контактах інфікованих, медичному персоналі (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19), педагогічних працівниках.
  3. Забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих, яка за багатьма оцінками є істотно вищою за показники офіційної статистики, та реального рівня смертності від коронавірусної інфекції  та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із нею.

       Експерти аналітичних центрів закликають представників київської влади проаналізувати міжнародний досвід щодо боротьби із епідемією та врахувати пропозиції аналітичних центрів. Експерти готові взяти участь у обговоренні та деталізації планів по виходу з кризи та зміні моделі карантинних заходів. 

Також закликаємо представників КМДА - вимагати від центральних органів влади, зокрема, Державного управління справами, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони, Академії медичних наук України - тимчасове перетворення відомчих лікарень на лікарні для лікування киян, хворих на Ковід-19.

 

 

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту Майбутнього 

Інститут фінансів та права

Економічна експертна платформа